МУЗЕЙНА ПЕДАГОГІКА
Відеосюжет “Музейна педагогіка в ДНЗ №21” : https://youtu.be/PP2uxQb7a1Y
Відеосюжет “Музей одного предмета” : https://youtu.be/8S0jopG5b5Q
Відеосюжет “Майстер клас з виготовлення аромамішечків та ляльки-травниці”: https://youtu.be/u3nyOKQKHM8
“Кожен повинен пізнати свій народ і в народі пізнати себе. Якщо ти українець, будь ним” Григорій Сковорода.ї
Кожна нація, кожен народ має свою історію, свої звичаї та традиції, що виробились протягом століть і освячені віками. Усвідомлювати своє українство діти повинні змалечку.
У нашому дошкільному закладі активно впроваджується інноваційна освітня технологія «музейна педагогіка».
Зазвичай музейну педагогіку розглядають як засіб для перш за все організації національно-патріотичного виховання дітей. Так і в нашому садочку, відвідуючи «Бабусину світлицю», діти поринають у світ давнини, вчаться шанувати своє, рідне, українське. Для всіх вікових груп розроблено перспективно-календарні плани роботи на навчальний рік, у яких відображено роботу з ознайомлення дітей з українською національною культурою, традиціями та обрядами. Діти старших груп є екскурсоводами міні-музею, із задоволенням розповідають відвідувачам про давнє призначення музейних експонатів. Також у музейній кімнаті постійно діють тематичні виставки: з зображувальної діяльності за творами Т.Шевченка; «Котилася писаночка», «Лялька-мотанка», «Народна іграшка». Дошкільнята наочно знайомляться з оберегами та фольклором нашої місцевості. Для цього в музейній кімнаті народознавства проводяться традиційні народно-церковні свята, обряди, а саме: «Символи й обереги українців», «Свято народної гри», «Козацькі забави», «Народні колядки», «Українські вечорниці», «Великдень», «Матусина колискова», «Українські рушники – скарби народні навіки», «Дружно тісто замісили, вареничків наліпили» та інші.
Основні завдання краєзнавчої діяльності в дошкільному закладі:
1. Знайомити дітей з історією України, походження українського народу, основними історичними подіями, фактами.
2. Вивчати та розповсюджувати досвід, вікову культуру українського народу серед педагогічних працівників, батьків та дітей дошкільного віку.
3. Дати знання про історію найближчого свого оточення – родину, вулицю, дитячий садок, місто і рідний край.
4. Формувати основи екологічного світогляду та екологічної культури, дотримання правил природокористування.
5. Забезпечувати рухову активність, ігрову діяльність як природну біологічну потребу дитини-дошкільника.
6. Виховувати громадянську позицію дитини-українця, дитини-патріота, самоповагу та самовідданість.
7. Створювати умови для проведення роботи по туристично-краєзнавчій
діяльності (мапи, географічні атласи, енциклопедії, моделі, схеми, листівки, слайди, альбоми, буклети, дидактичні ігри, ігри-подорожі, твори художньої літератури та народної творчості тощо).
Сьогодні назріла потреба для вихователів і батьків глибоко вивчати українську етнопедагогіку, відновити народне виховання дітей з метою збереження нації, забезпечення духовної єдності поколінь.
Не випадково в народі кажуть: «Якщо твої плани розраховані на рік – сій жито, якщо твої плани розраховані на десятиліття – саджай дерева, якщо твої плани розраховані на віки – виховуй дітей».
Усе починається в дошкільному віці. Саме в дитинстві формується уявлення про довкілля, накопичуються знання та закладаються основи духовності, моралі.
Формування національної самосвідомості людини запізно починати в школі. Це потрібно робити в дошкільному закладі, бо саме в ранньому віці закладається фундамент особистості. Втрачене на цьому етапі надолужити дуже важко. Усвідомлювати своє українство діти повинні змалечку. Чимале значення для виховання у дітей інтересу і любові до рідного краю має найближче оточення. Поступово дитина знайомиться з дитячим садом, своєю вулицею, містом, а потім і з країною, її столицею і символами.
Наймогутнішою дієвою силою, за допомогою якої можна успішно вирішувати питання щодо формування національної гідності, гордості, самоповаги, самодостатності, виховання патріотичних почуттів, є українознавство. Українознавство – це знання про сучасне і минуле українського народу, його багатогранне духовне життя. Це інтегрований курс, який не може бути обмежений рамками одного-двох розділів програми. Українознавство має бути не просто складовою частиною кожного розділу програми, а стрижнем усієї навчально-виховної роботи.
Тому актуальність і педагогічне значення даної проблеми вимагає від вихователя:
– систематичного ознайомлення з українським мистецтвом;
– перспективного планування занять;
– виготовлення дидактичного матеріалу.
Формування у дошкільників національної свідомості, патріотизму, поваги до української мови як державної та громадянської свідомості шляхом впровадження нетрадиційних форм роботи відбуваються враховуючи вимоги Базового компоненту докільної освіти. В роботі широко використовуються такі форми роботи:
•· інтегровані заняття,
•· екскурсії до краєзнавчого музею міста
•· свята та розваги на народознавчу тематику,
•· прогулянки-походи,
•· театралізована та творча діяльність,
•· сюжетно-рольові, режисерські ігри,
•· суспільно – корисна праця дітей, спрямована на комплексне вивчення рідного краю та формування у дітей національної свідомості.
У нашому дошкільному закладі активно впроваджується інноваційна освітня технологія «музейна педагогіка», мета якої акцентувати увагу педагогів щодо створення музейного середовища в дитячих садках як джерела формування національної свідомості, креативності, духовного розвитку дошкільників. Засобами музейної педагогіки активно реалізуються завдання духовно-патріотичного виховання та залучення всіх учасників навчально-виховного процесу до вивчення та збереження історико-культурної спадщини рідного краю.
З метою ознайомлення дітей з традиціями українського народу, формування у них почуття прекрасного до виробів української давнини, творів ужиткового мистецтва (вишиванок, кераміки, лозоплетіння) в закладі створено міні – музей «Бабусина світлицю», де діти поринають у світ давнини, вчаться шанувати своє, рідне, українське, яка за допомогою батьків постійно оновлюється та поповнюється.
Тут діти мають можливість поглибити знання про рідний край, а також історичні події минулого і теперішнього часу. Дошкільнята наочно знайомляться з оберегами та фольклором нашої місцевості. Для цього в куточку народознавства проводяться традиційні народно – церковні свята, обряди. А саме: «Ой на Андрія калиту кусали», «Святий Миколай іде подарунки нам несе», «Народні колядки», «Писанковий дивосвіт»…
У класичних музеях не можна торкатися експонатів руками, а в міні-музеях не просто можна, а навіть потрібно! Екскурсоводами нашого міні-музею є діти старшої групи.
Музейна педагогіка – досить новий, але вже популярний напрям навчально-виховної діяльності.
Використання засобів музейної педагогіки в дошкільних закладах дає змогу пробудити в дітях відчуття приналежності до свого роду, до рідної землі, прагнення долучитися до культури українського народу, його історії, традицій.
Сьогодні чи не найважливішими і найактуальнішими напрямами роботи у сфері музейної педагогіки є духовно-моральне та громадсько-патріотичне виховання. Адже від того, яке зерно ми посіємо в душі дітей у дошкільному віці, таким паростком проросте воно в майбутньому, впливаючи на формування характеру та самосвідомості особистості.
