МОНІТОРИНГ ЯКОСТІ ОСВІТИ

Результати моніторингу досягнень дітей  дошкільного віку

за ІІ квартал  2023/2024 навчальний рік

       Освітня робота з дітьми в закладі дошкільної освіти здійснюється відповідно до вимог Базового компонента дошкільної освіти України та освітньої програми для дітей від 2 до 7 років «Дитина».

         Для ефективного всебічного вивчення розвитку компетенції кожної дитини у листопаді   2023 року проведено діагностування дітей, яке дозволило визначити рівень показників компетенції  (знань, умінь і навичок) вихованців закладу дошкільної освіти.

       З метою проведення цілеспрямованого і повного педагогічного обстеження рівня компетенції відповідно до вимог Базового компонента дошкільної освіти, вихователі оцінювали досягнення дітей кожної вікової групи за показниками (критеріями) всіх семи освітніх ліній («Особистість дитини», «Дитина в соціумі», «Дитина у світі природи», «Дитина у світі культури», «Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі», «Гра дитини», «Мовлення дитини») (методичний посібник  «Моніторинг досягнень дітей дошкільного віку згідно з Базовим компонентом дошкільної освіти» -ТОВ  «Мандрівець», 2021 р.) В досліджуванні приймали участь 49 дітей  дошкільного віку, (9  дітей раннього віку, №3). Всього обстежено 58 дітей.

Результати представлені в таблиці

Показники рівня розвитку компетенцій дітей дошкільного відповідно до Базового компонента дошкільної освіти

 станом на лютий  2023/2024 навчального року.

Параметри оцінки якості освітнього процесу ( в %):

–  нижче 50% – початковий (низький ) рівень;

–  50-75% – середній рівень;

–  75-85%  – достатній  рівень;

–  85-100% – високий рівень.

Успішність по закладу за І квартал 2023-2024 н.р.   становить 45%

Успішність по закладу за ІІ квартал 2023-2024 н.р.   становить 62%

Успішність по закладу за ІІІ квартал  2023-2024 н.р.   становить      %

За другий квартал загальна  успішність дітей по закладу  збільшилася на 17%,  найнижчий показник  48% – освітня лінія  «Мовлення дитини».

Довідка про проведення  моніторингового дослідження реалізації завдань Базового компонента  дошкільної освіти

          Відповідно до річного плану роботи ДНЗ №21 «Оленка» на 2023-20224 навчальний рік ,  наказу  від  07.11 2023 р. №33/01-08 «Про організацію та проведення моніторингового дослідження»  з 22  по 30. 11.2023  року  (проведено початковий моніторинг досягнень дітей дошкільного віку за освітніми лініями Базового компоненту дошкільної освіти в Україні та згідно вимог  освітньої програми  «Дитина».

Мета: визначення рівня досягнень дошкільників і постановка конкретних завдань для підвищення результативності освітнього процесу, організації індивідуальної роботи з дітьми та допомоги батькам. Моніторинг проводився під час звичних для дітей видів діяльності: ігрової, трудової, самостійної та режимних моментів – заняття, прогулянки тощо. Були використані слідуючи методи:  спостереження;  дидактичні ігри та вправи;  розвивальні ігри;  групові та індивідуальні заняття;  метод доручень;  аналіз продуктів праці дошкільників.

      Оцінка досягнень дітей кожної вікової групи здійснювався за показниками семи освітніх ліній згідно Базового компонента дошкільної освіти та освітніх програм «Дитина», «Дитина в дошкільні роки», а саме: освітня лінія «Особистість дитини»; освітня лінія «Дитина в соціумі»;  освітня лінія «Дитина у природному довкіллі»;  освітня лінія «Дитина у світі культури»;  освітня лінія «Гра дитини»;  освітня лінія «Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі»; освітня лінія «Мовлення дитини».

В досліджуванні приймали участь 9  дітей раннього віку та  49- дошкільного віку. Всього обстежено 58 дітей.

       Результати, отримані під час вивчення освітнього процесу, свідчать про те, що робота ведеться на належному рівні. Процеси життєдіяльності протягом дня здійснюються відповідно до режиму дня, інтересів та запитів дітей.

У групах створене доцільне розвивально-предметне середовище з відповідними осередками для проведення організованої та самостійної діяльності дошкільнят, яке забезпечує різні види їх активності.

Моніторинг рівня знань, умінь, навичок дітей проводився за допомогою  методичного посібника Н.Шаповалової  «Моніторинг  досягнень дітей  дошкільного віку згідно з Базовим компонентом дошкільної освіти»  – діагностичного інструментарію за Базовим компонентом дошкільної освіти – видавництво «Мандрівець» .

Факторами оцінювання є очікувані кінцеві результати набуття компетенцій випускником дошкільного навчального закладу перед його вступом до школи, зазначені у змісті освітніх ліній Базового компонента дошкільної освіти:

фізичний розвиток і здоров’я дитини;

соціальний розвиток;

природничо-екологічний розвиток;

предметно-практична діяльність і художньо-естетичний розвиток;

ігрова діяльність;

сенсорно-пізнавальний розвиток;

мовленнєвий розвиток.

Кожен фактор має критерії, що відповідають тим видам компетенцій, яких набувають діти в межах зазначеного фактора. Оцінюється  кожен критерій у балах (від 0 до 4) залежно від рівня сформованості відповідної компетенції та біологічної зрілості. Для оцінювання критеріїв використовуються такі методи, як  підсумкові заняття, дидактичні ігри та вправи, спостереження, бесіда, аналіз результатів діяльності дитини.

Здійснюючи експертизу, в балах оцінюються компетенції дітей, орієнтуючись на зміст Базового компонента дошкільної освіти (знає, обізнана, розуміє, усвідомлює, здатна,  дотримується,  застосовує, виявляє ставлення, оцінює).

Орієнтовні показники оцінювання критеріїв:

Високий  — компетенція сформована в повній мірі;

Достатній — компетенція сформована в достатній мірі;

Середній — компетенція сформована посередньо;

Початковий — компетенція сформована мінімально;

 Під час моніторингового дослідження була проведена діагностика рівнів сформованості ціннісного ставлення до власного здоров’я  за спеціально розробленими критеріями і показниками. Під час проведення було використано такий комплекс методів як спостереження та аналіз різних видів діяльності дітей.

Критерії і показники були визначені з урахуванням вимог Базового компонента дошкільної освіти в Україні, змісту поняття «ціннісне ставлення до власного здоров’я».

Формування здорової особистості дитини  визначено як процес засвоєння дитиною знань про здоров’я (когнітивний компонент), забезпечення прагнення бути здоровою (емоційно-мотиваційний компонент) і застосування цих знань та мотивації на практиці (діяльнісний компонент).

Показники засвоєння вимог освітньої лінії «Особистість дитини».

№1 – 43 %

№2 – 50%

№4 – 58%

№ 5– 83%

№7 – 46%

№9 – 60%

Середній показник 42%.

У більшості  дітей сформована компетентність ціннісного ставлення до власного здоров’я,  проте, є частка дітей,  у яких зазначено часткове розумінням сформованості здорової особистості .

Більшість дітей має уявлення про засоби загартування, виконують самостійно або з незначними помилками загально-розвиваючі вправи, основні рухи, рухи спортивного характеру, орієнтуються в ознаках статевої належності. Труднощі викликають завдання на шикування, перешикування в колону, коло, шеренгу, плутаються в поняттях «праворуч» – «ліворуч». Діти мають знання про безпечну поведінку, але навички безпечної поведінки слабкі. Обладнанням користуються за їх призначенням. Не завжди охайні в діях під час виконання культурно-гігієнічних навичок, у молодших дошкільників слабо розвинені навички самообслуговування.

Показники засвоєння вимог освітньої лінії «Дитина в соціумі»:   

№1 – 28 %

№2 – 33%

№4 – 42%

№ 5– 66%

№7 – 23%

№9 – 60%

Середній показник 42%.

Більшість дітей самостійно і правильно налагоджують взаємини з однолітками. 11% дітей мають труднощі у спілкуванні з дорослими і дітьми, часто конфліктують. Діти, згідно віку, орієнтуються в поняттях «родина», «сім`я», «обов`язки». Називають предмети домашнього вжитку, їх ознаки, знають назви продуктів харчування, овочів, фруктів. У більшості дітей обмежені знання з розділу «Люди/дорослі», працю дорослих , в дитячому садку. Недостатньо сформована соціально-комунікативна компетенція, а саме:  більшість плутає  назву міста, країни, вулиці;  частина дітей недостатньо  володіють елементарними морально-етичними нормами міжособистісних взаємин, не вміють дотримуватися їх під час спілкування; знають більшість правил, але практично їх використовувати не вміють.

 З  огляду на результати спостереження  можна зазначити, що  більшість дошкільнят зорієнтовані на спілкуванні і взаємодії з дітьми та чуйно ставляться до інших людей залежно від віку та статі, частина дітей лише ситуативно готові взаємодіяти з дорослими людьми різного віку. Значний  же відсоток дітей , а саме 74%, ініціюють дружні стосунки з тим, кому симпатизують, а 6% зовсім не схильні до міжособистісного спілкування.

Засвоєння вимог  освітньої  «Гра дитини»:    

№1 – 28 %

№2 – 50%

№4 – 58%

№ 5– 58%

№7 – 38%

№9 – 60%

 Середній показник 48%.

              Більшість дітей оволоділа навичками конструкторсько-будівельних ігор: виявляють творчість у роботі з природним матеріалом, вміють користуватися різними конструкторами, самостійно створюють об`єкти, добирають потрібні матеріали. Але потрібно й надалі працювати з батьками щодо збагачення предметно-розвивального середовища з цього питання. Більшість дітей творчо відображають у грі діяльність і взаємини дорослих, виявляють ініціативу в перетворенні предметно-ігрового середовища, охоче включаються в гру. Діти молодшого дошкільного віку не завжди використовують іграшки за призначенням, часто порушують правила гри. Вміють оцінювати вчинки, але потребують допомоги у поясненні своїх дій. Потребують допомоги вихователя під час класифікації іграшок, зроблених з різних матеріалів. Підвищення уваги педагогів потребує питання формування у дітей базових якостей особистості: відповідальності, самостійності, ініціативності тощо. В цілому діти розуміють, що гра має сюжет, ініціюючи її початок, проте деякі  вихованці  самостійно не вибудовують різні сюжети під час ігрової діяльності.

Освітня лінія «Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі» :  

№1 – 43 %

№2 – 50%

№4 – 42%

№ 5– 58%

№7 – 23%

№9 – 60%

Середній показник 46%.

    Діти, згідно віку, визначають величину предметів, але не завжди позначають правильно їх словами, плутають площинні та об`ємні об`єкти, визначають форму предметів порівнюючи їх з геометричними фігурами; правильно групують предмети за ознакою форми. Самостійно визначають просторове розташування предмета відносно свого тіла, мають елементарні математичні уявлення: лічать, порівнюють чисельність множин накладанням та прикладанням предметів; правильно утворюють множини із двох-трьох предметів. Більшість дітей помиляється під час визначення часових відношень (учора-завтра, тепер-пізніше), плутають частини доби, пори року.

 Освітня лінія  «Мовлення дитини»:   

№1 – 28 %

№2 – 16%

№4 – 42%

№ 5– 17%

№7 – 23%

№9 – 60%

 Середній показник 31%.

Більшість дітей під час обстеження звукової культури мовлення, словникової роботи, граматично правильного мовлення завдання виконували за зразком дорослого, або тільки з допомогою дорослого. Труднощі викликали завдання на визначення першого звука у словах, вимові шиплячих, сонорних. Обмежений словниковий запас щодо ознак предметів, доборі синонімів, антонімів, використанні узагальнюючих слів. Припускаються помилок при узгодженні іменників з числівниками, з прикметниками. Діти розуміють запитання, відповідають на нього, уживають слова ввічливості, привітання, прощання, відтворюють діалоги дійових осіб в ігровій формі. Монологічне мовлення сформовано у більшості дітей на середньому рівні. При виконанні завдань з переказу невеличких знайомих казок та оповідань, складанні невеличких сюжетних та описових розповідей діти виконують завдання тільки з допомогою дорослого, або потребують додаткового пояснення. З огляду на це постає нагальна потреба в посиленні цілеспрямованої роботи з розвитку зв’язного мовлення дітей, художньо-мовленнєвої діяльності, забезпечення належних умов засвоєння дитиною культури мовлення і спілкування, елементарних правил користування мовленням у різних життєвих ситуаціях, що надасть дітям можливість для духовно-емоційного та пізнавального розвитку. Водночас слід продовжувати роботу на засвоєння дітьми таких логічних операцій, як аналіз, синтез, порівняння, причиновонаслідковий зв’язок, узагальнення під час ознайомлення з природним та предметним довкіллям, розвитком дрібної моторики руки, трудових навичок дітей.

  В результаті дослідження виявлено, що менша половина  дошкільників володіють опануванням фонематичним складом мовлення, частина вихованців не розрізняють мовні та немовні, близькі та схожі звуки рідної мови, з труднощами дається  звуковий та  складовий аналіз слів. Найнижчий показник на інклюзивній та логопедичній групах.

Освітня лінія «Дитина у природному  довкіллі».

№1 – 28 %

№2 – 50%

№4 – 42%

№ 5– 66%

№7 – 38%

№9 – 60%

 Середній показник 47%.

Діти мають загальне уявлення про життя людей на планеті Земля, про воду, вогонь, природні явища. Спільно з дорослими вирощують рослини та доглядають за ними; виявляють інтерес до живої та неживої природи, Всесвіту. Недостатні  знання з розділу «Рослини», «Гриби», «Тварини» (назви рослин найближчого оточення, тварин, їх дитинчат, особливості їх живлення).

Аналіз результатів показав, що  більшість  дітей виявляють пізнавальну активність, спостережливість та винахідливість, а дуже не­значна кількість дошкільнят продемонструвала часткову сформованість пізнавальної мотивації. На жаль, є частка  дітей, які не вирізняються наявністю сформованих проявів до пізнавальної діяльності .

Освітня лінія  «Дитина у світі культури»:  

№1 – 43 %

№2 – 50%

№4 – 58%

№ 5– 50%

№7 – 23%

№9 – 60%

Середній показник 47%.

Більшість дітей розуміють зміст художніх творів, відповідають на нескладні запитання, правильно оцінюють поведінку персонажів; декламують вивчені вірші напам`ять, але без інтонаційної виразності. Орієнтуються у довкіллі: вміють користуватися предметами й іграшками відповідно їх призначення, будують елементарні висловлювання про довкілля, знають своє ім`я, імена батьків, друзів, вихователів, помічників вихователя. Слабко володіють техніками малювання, особливо пензликом, олівцями. Більшість дітей виконують роботу з допомогою дорослого, потребують словесної інструкції та показу послідовності в роботі, зафарбовують площини виходячи за контуру малюнка; слабко орієнтуються на площині, дрібна моторика недорозвинена за віком.

За підсумками контрольних зрізів  успішність на початку навчального року по групах становить:

№1 – 35 %

№2 – 43%

№4 – 48%

№ 5– 57%

№7 – 31%

№9 – 60%

 По закладу успішність становить 45%.

На основі аналізу отриманих даних середній показник рівня досягнень дітей за освітніми лініями у межах БКДО  по дошкільному  закладу складає 45%. Зведені результати свідчать про те, що загалом діти дошкільного віку мають середній рівень засвоєння знань  освітніх ліній Базового компонента і вимог освітньої програми  «Дитина». Моніторинг досягнень дітей кожної вікової групи за показниками всіх семи освітніх ліній розвитку показав, що найкращі результати здобуті за такими освітніми лініями, як “Дитина в світі природи»,  “Дитина в світі культури”, “Гра дитини” (47-48%).

Найнижчі показники  – «Мовлення дитини» (31%).

   Причинами, які вплинули на темп та якість засвоєння дітьми матеріалу за різними освітніми лініями згідно Базового компоненту дошкільної освіти та освітньої програми «Дитина» є:  педагогічні втрати, спричинені переуванням закладу на простої, недостатня увага з боку батьків до рекомендацій педагогів щодо закріплення знань дітей в повсякденному житті;   низьким рівнем відвідування дитсадка,  часта відсутність дітей по хворобі, або з сімейних обставин в дитячому садочку, що веде до пробілів в знаннях;   збільшення кількості дітей з «особливими» потребами,  які потребують підвищеної уваги з боку дорослих, індивідуального підходу щодо здійснення навчання та виховання.

Виходячи із вищезазначеного пропоную:

1. Протягом навчального року роботу педагогічного колективу спрямувати на підвищення рівня життєвих досягнень дітей за освітніми лініями «Мовлення дитини», «Дитина в соціумі» «Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі» через організацію семінарів, практикумів, тренінгів, консультацій щодо формування у дітей культури мовленнєвого спілкування, логіко-математичного розвитку, поведінки на засадах  національно-патріотичного виховання, втілення найефективніших методів та прийомів в роботі з дітьми.

                          Термін:  протягом  ІІ півріччя 2023-2024 року.

 Відповідальні:

 вихователь-методист.

2. За допомогою інтерактивних форм роботи з батьками відпрацьовувати практичні навички ефективної взаємодії з дітьми для виховання фізично розвиненої, соціально компетентної, творчої особистості.

                          Термін: січень, квітень 2023-2024 року.

 Відповідальні:

 вихователь-методист, практичний психолог, вихователі.

3. Забезпечити психологічний супровід дітей з особливими потребами, надати консультативну допомогу вихователям, батькам щодо організації освітнього процесу з дітьми.

 Термін: протягом ІІ півріччя 2023-2024 року.

Відповідальна: практичний психолог

4. Створювати умови для організації різних видів діяльності (ігрової, рухової, предметної, природничої, сенсорно-пізнавальної, мовленнєвої) для подальшого набуття дітьми дошкільного віку різних видів компетенцій.

 Термін: протягом ІІ півріччя 2023-2024 року.

Відповідальні: вихователі груп.

3. Підвищувати рівень мовленнєвої активності, спонукаючи кожну дитину до участі в обговоренні, даючи можливість висловлювати власні думки, чергувати мовленнєві завдання з іншими видами дитячої діяльності для збереження інтересу й ініціативності дітей до навчального матеріалу заняття. Закріплювати мовленнєві вміння, набуті на заняттях, під час різних видів дитячої діяльності; активно використовувати ІКТ. Співпрацювати з батьками щодо мовленнєвого розвитку дітей: систематичного читання книжок, обговорення ілюстрацій, дотримання культури мовлення і мовленнєвого етикету.

  Термін: протягом  навчального року.

Відповідальні: вихователі груп.

      Завідувач ДНЗ №21 «Оленка»                                Галина ОПАРА

Довідка про проведення  початкового моніторингового дослідження реалізації завдань Базового компонента  дошкільної освіти

Відповідно до річного плану роботи ДНЗ №21 «Оленка» на 2021-2022 навчальний рік   з 04 -08 10.2021  року  (наказ по ДНЗ №113/01-08ОД від 01.10.2021 року  «Про проведення моніторингу досягнень знань дітей дошкільного віку на початковому етапі» ) проведено початковий моніторинг досягнень дітей дошкільного віку за освітніми лініями Базового компоненту дошкільної освіти в Україні та згідно вимог  освітньої програми  «Дитина».

Мета: визначення рівня досягнень дошкільників і постановка конкретних завдань для підвищення результативності освітнього процесу, організації індивідуальної роботи з дітьми та допомоги батькам. Моніторинг проводився під час звичних для дітей видів діяльності: ігрової, трудової, самостійної та режимних моментів – заняття, прогулянки тощо. Були використані слідуючи методи:  спостереження;  дидактичні ігри та вправи;  розвивальні ігри;  групові та індивідуальні заняття;  метод доручень;  аналіз продуктів праці дошкільників.

      Оцінка досягнень дітей кожної вікової групи здійснювався за показниками семи освітніх ліній згідно Базового компонента дошкільної освіти та освітніх програм «Дитина», «Дитина в дошкільні роки», а саме: освітня лінія «Особистість дитини»; освітня лінія «Дитина в соціумі»;  освітня лінія «Дитина у природному довкіллі»;  освітня лінія «Дитина у світі культури»;  освітня лінія «Гра дитини»;  освітня лінія «Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі»; освітня лінія «Мовлення дитини».

В досліджуванні приймали участь 23 дітей раннього віку та 113 – дошкільного віку. Всього обстежено 136 дитини.

       Результати, отримані під час вивчення освітнього процесу, свідчать про те, що робота ведеться на належному рівні. Процеси життєдіяльності протягом дня здійснюються відповідно до режиму дня, інтересів та запитів дітей.

У групах створене доцільне розвивально-предметне середовище з відповідними осередками для проведення організованої та самостійної діяльності дошкільнят, яке забезпечує різні види їх активності.

Моніторинг рівня знань, умінь, навичок дітей проводився за допомогою  методичного посібника Н.Шаповалової  «Моніторинг  досягнень дітей  дошкільного віку згідно з Базовим компонентом дошкільної освіти»  – діагностичного інструментарію за Базовим компонентом дошкільної освіти – видавництво «Мандрівець» .

Факторами оцінювання є очікувані кінцеві результати набуття компетенцій випускником дошкільного навчального закладу перед його вступом до школи, зазначені у змісті освітніх ліній Базового компонента дошкільної освіти:

фізичний розвиток і здоров’я дитини;

соціальний розвиток;

природничо-екологічний розвиток;

предметно-практична діяльність і художньо-естетичний розвиток;

ігрова діяльність;

сенсорно-пізнавальний розвиток;

мовленнєвий розвиток.

Кожен фактор має критерії, що відповідають тим видам компетенцій, яких набувають діти в межах зазначеного фактора. Оцінюється  кожен критерій у балах (від 0 до 4) залежно від рівня сформованості відповідної компетенції та біологічної зрілості. Для оцінювання критеріїв використовуються такі методи, як  підсумкові заняття, дидактичні ігри та вправи, спостереження, бесіда, аналіз результатів діяльності дитини.

Здійснюючи експертизу, в балах оцінюються компетенції дітей, орієнтуючись на зміст Базового компонента дошкільної освіти (знає, обізнана, розуміє, усвідомлює, здатна,  дотримується,  застосовує, виявляє ставлення, оцінює).

Орієнтовні показники оцінювання критеріїв:

Високий  — компетенція сформована в повній мірі;

Достатній — компетенція сформована в достатній мірі;

Середній — компетенція сформована посередньо;

Початковий — компетенція сформована мінімально;

 Під час моніторингового дослідження була проведена діагностика рівнів сформованості ціннісного ставлення до власного здоров’я  за спеціально розробленими критеріями і показниками. Під час проведення було використано такий комплекс методів як спостереження та аналіз різних видів діяльності дітей.

Критерії і показники були визначені з урахуванням вимог Базового компонента дошкільної освіти в Україні, змісту поняття «ціннісне ставлення до власного здоров’я».

Формування здорової особистості дитини  визначено як процес засвоєння дитиною знань про здоров’я (когнітивний компонент), забезпечення прагнення бути здоровою (емоційно-мотиваційний компонент) і застосування цих знань та мотивації на практиці (діяльнісний компонент).

Показники засвоєння вимог освітньої лінії «Особистість дитини».

№1 – 77 %,

№2 – 60%,

№3 – 48%,

№4 – 71%,

№ 5– 75%,

№6 – 79 %,

№7 – 93%,

№8 – 53%,

№9 – 50%,

№10 – 58%

Середній показник 66%.

У більшості  дітей сформована компетентність ціннісного ставлення до власного здоров’я,  проте, є частка дітей,  у яких зазначено часткове розумінням сформованості здорової особистості .

Більшість дітей має уявлення про засоби загартування, виконують самостійно або з незначними помилками загально-розвиваючі вправи, основні рухи, рухи спортивного характеру, орієнтуються в ознаках статевої належності. Труднощі викликають завдання на шикування, перешикування в колону, коло, шеренгу, плутаються в поняттях «праворуч» – «ліворуч». Діти мають знання про безпечну поведінку, але навички безпечної поведінки слабкі. Обладнанням користуються за їх призначенням. Не завжди охайні в діях під час виконання культурно-гігієнічних навичок, у молодших дошкільників слабо розвинені навички самообслуговування.

Показники засвоєння вимог освітньої лінії «Дитина в соціумі»:   

№1 – 66 %,

№2 – 50%,

№3 – 67%,

№4 – 50%,

№ 5– 55%,

№6 – 69 %,

№7 – 80%,

№8 – 76%,

№9 – 41%,

№10 – 58%

Середній показник 62%.

Більшість дітей самостійно і правильно налагоджують взаємини з однолітками. 11% дітей мають труднощі у спілкуванні з дорослими і дітьми, часто конфліктують. Діти, згідно віку, орієнтуються в поняттях «родина», «сім`я», «обов`язки». Називають предмети домашнього вжитку, їх ознаки, знають назви продуктів харчування, овочів, фруктів. У більшості дітей обмежені знання з розділу «Люди/дорослі», працю дорослих , в дитячому садку. Недостатньо сформована соціально-комунікативна компетенція, а саме:  більшість плутає  назву міста, країни, вулиці;  частина дітей недостатньо  володіють елементарними морально-етичними нормами міжособистісних взаємин, не вміють дотримуватися їх під час спілкування; знають більшість правил, але практично їх використовувати не вміють.

 З  огляду на результати спостереження  можна зазначити, що  більшість дошкільнят зорієнтовані на спілкуванні і взаємодії з дітьми та чуйно ставляться до інших людей залежно від віку та статі, частина дітей лише ситуативно готові взаємодіяти з дорослими людьми різного віку. Значний  же відсоток дітей , а саме 74%, ініціюють дружні стосунки з тим, кому симпатизують, а 6% зовсім не схильні до міжособистісного спілкування.

Засвоєння вимог  освітньої  «Гра дитини»:    

№1 – 77 %,

№2 – 70%,

№3 – 67%,

№4 – 43%,

№ 5– 45%,

№6 – 65 %,

№7 – 53%,

№8 – 100%,

№9 – 66%,

№10 – 50%

 Середній показник 63%.

              Більшість дітей оволоділа навичками конструкторсько-будівельних ігор: виявляють творчість у роботі з природним матеріалом, вміють користуватися різними конструкторами, самостійно створюють об`єкти, добирають потрібні матеріали. Але потрібно й надалі працювати з батьками щодо збагачення предметно-розвивального середовища з цього питання. Більшість дітей творчо відображають у грі діяльність і взаємини дорослих, виявляють ініціативу в перетворенні предметно-ігрового середовища, охоче включаються в гру. Діти молодшого дошкільного віку не завжди використовують іграшки за призначенням, часто порушують правила гри. Вміють оцінювати вчинки, але потребують допомоги у поясненні своїх дій. Потребують допомоги вихователя під час класифікації іграшок, зроблених з різних матеріалів. Підвищення уваги педагогів потребує питання формування у дітей базових якостей особистості: відповідальності, самостійності, ініціативності тощо. В цілому діти розуміють, що гра має сюжет, ініціюючи її початок, проте деякі  вихованці  самостійно не вибудовують різні сюжети під час ігрової діяльності.

Освітня лінія «Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі» :  

№1 – 55 %,

№2 – 90%,

№3 – 35%,

№4 – 50%,

№ 5– 15%,

№6 – 45 %,

№7 – 73%,

№8 – 61%,

№9 – 41%,

№10 – 58%

Середній показник 52%.

    Діти, згідно віку, визначають величину предметів, але не завжди позначають правильно їх словами, плутають площинні та об`ємні об`єкти, визначають форму предметів порівнюючи їх з геометричними фігурами; правильно групують предмети за ознакою форми. Самостійно визначають просторове розташування предмета відносно свого тіла, мають елементарні математичні уявлення: лічать, порівнюють чисельність множин накладанням та прикладанням предметів; правильно утворюють множини із двох-трьох предметів. Більшість дітей помиляється під час визначення часових відношень (учора-завтра, тепер-пізніше), плутають частини доби, пори року.

 Освітня лінія  «Мовлення дитини»:   

№1 – 55 %,

№2 – 60%,

№3 – 47%,

№4 – 21%,

№ 5– 30%,

№6 – 65 %,

№7 – 88%,

№8 – 53%,

№9 – 33%,

№10 – 58%

 Середній показник 51%.

Більшість дітей під час обстеження звукової культури мовлення, словникової роботи, граматично правильного мовлення завдання виконували за зразком дорослого, або тільки з допомогою дорослого. Труднощі викликали завдання на визначення першого звука у словах, вимові шиплячих, сонорних. Обмежений словниковий запас щодо ознак предметів, доборі синонімів, антонімів, використанні узагальнюючих слів. Припускаються помилок при узгодженні іменників з числівниками, з прикметниками. Діти розуміють запитання, відповідають на нього, уживають слова ввічливості, привітання, прощання, відтворюють діалоги дійових осіб в ігровій формі. Монологічне мовлення сформовано у більшості дітей на середньому рівні. При виконанні завдань з переказу невеличких знайомих казок та оповідань, складанні невеличких сюжетних та описових розповідей діти виконують завдання тільки з допомогою дорослого, або потребують додаткового пояснення. З огляду на це постає нагальна потреба в посиленні цілеспрямованої роботи з розвитку зв’язного мовлення дітей, художньо-мовленнєвої діяльності, забезпечення належних умов засвоєння дитиною культури мовлення і спілкування, елементарних правил користування мовленням у різних життєвих ситуаціях, що надасть дітям можливість для духовно-емоційного та пізнавального розвитку. Водночас слід продовжувати роботу на засвоєння дітьми таких логічних операцій, як аналіз, синтез, порівняння, причиновонаслідковий зв’язок, узагальнення під час ознайомлення з природним та предметним довкіллям, розвитком дрібної моторики руки, трудових навичок дітей.

  В результаті дослідження виявлено, що менша половина  дошкільників володіють опануванням фонематичним складом мовлення, частина вихованців не розрізняють мовні та немовні, близькі та схожі звуки рідної мови, з труднощами дається  звуковий та  складовий аналіз слів. Найнижчий показник на інклюзивній та логопедичній групах.

Освітня лінія «Дитина у природному  довкіллі».

№1 – 66 %,

№2 – 70%,

№3 – 47%,

№4 – 58%,

№ 5– 35%,

№6 – 45 %,

№7 – 80%,

№8 – 61%,

№9 – 41%,

№10 – 83%

 Середній показник 58%.

Діти мають загальне уявлення про життя людей на планеті Земля, про воду, вогонь, природні явища. Спільно з дорослими вирощують рослини та доглядають за ними; виявляють інтерес до живої та неживої природи, Всесвіту. Недостатні  знання з розділу «Рослини», «Гриби», «Тварини» (назви рослин найближчого оточення, тварин, їх дитинчат, особливості їх живлення).

Аналіз результатів показав, що  більшість  дітей виявляють пізнавальну активність, спостережливість та винахідливість, а дуже не­значна кількість дошкільнят продемонструвала часткову сформованість пізнавальної мотивації. На жаль, є частка  дітей, які не вирізняються наявністю сформованих проявів до пізнавальної діяльності .

Освітня лінія  «Дитина у світі культури»:  

 №1 – 55%,

№2 – 70%,

№3 – 47%,

№4 – 50%,

№ 5– 40%,

№6 – 71 %,

№7 – 53%,

№8 – 84%,

№9 – 41%,

№10 – 58%

Середній показник 57%.

Більшість дітей розуміють зміст художніх творів, відповідають на нескладні запитання, правильно оцінюють поведінку персонажів; декламують вивчені вірші напам`ять, але без інтонаційної виразності. Орієнтуються у довкіллі: вміють користуватися предметами й іграшками відповідно їх призначення, будують елементарні висловлювання про довкілля, знають своє ім`я, імена батьків, друзів, вихователів, помічників вихователя. Слабко володіють техніками малювання, особливо пензликом, олівцями. Більшість дітей виконують роботу з допомогою дорослого, потребують словесної інструкції та показу послідовності в роботі, зафарбовують площини виходячи за контуру малюнка; слабко орієнтуються на площині, дрібна моторика недорозвинена за віком.

За підсумками контрольних зрізів  успішність на початку навчального року по групах становить:

№1 – 64 %,

№2 – 67%,

№3 – 51%,

№4 – 49%,

№ 5– 42%,

№6 – 64 %,

№7 – 74%,

№8 – 69%,

№9 – 45%,

№10 – 60%.

 По закладу успішність становить 58%.

На основі аналізу отриманих даних середній показник рівня досягнень дітей за освітніми лініями у межах БКДО на жовтень 2021 року по дошкільному  закладу складає 58%. Зведені результати свідчать про те, що загалом діти дошкільного віку мають середній рівень засвоєння знань  освітніх ліній Базового компонента і вимог освітньої програми  «Дитина». Моніторинг досягнень дітей кожної вікової групи за показниками всіх семи освітніх ліній розвитку показав, що найкращі результати здобуті за такими освітніми лініями, як “Особистість дитини»,  “Гра дитини”, “Дитина  у соціумі” (більше 60%).

Найнижчі показники  – «Мовлення дитини», «Дитина в сенсорно-пізнавальному розвитку» (51-52%).

   Причинами, які вплинули на темп та якість засвоєння дітьми матеріалу за різними освітніми лініями згідно Базового компоненту дошкільної освіти та освітньої програми «Дитина» є:  недостатня увага з боку батьків до рекомендацій педагогів щодо закріплення знань дітей в повсякденному житті; обмежене спілкування дітей з батьками;  низьким рівнем відповідних знань у дітей-новачків, які раніше не відвідували дошкільний  заклад, часта відсутність дітей по хворобі, або з сімейних обставин в дитячому садочку, що веде до пробілів в знаннях;   збільшення кількості дітей з «особливими» потребами,  які потребують підвищеної уваги з боку дорослих, індивідуального підходу щодо здійснення навчання та виховання.

Виходячи із вищезазначеного пропоную:

1. Протягом навчального року роботу педагогічного колективу спрямувати на підвищення рівня життєвих досягнень дітей за освітніми лініями «Мовлення дитини», «Дитина в природному довкіллі», «Дитина у світі культури» , «Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі» через організацію семінарів, практикумів, тренінгів, консультацій щодо формування у дітей культури мовленнєвого спілкування, логіко-математичного розвитку, поведінки на засадах національно-патріотичного виховання, втілення найефективніших методів та прийомів в роботі з дітьми з трудового, мовленнєвого розвитку.

                          Термін:  протягом  І півріччя 2021-2022 року.

 Відповідальні:

 вихователь-методист.

2. За допомогою інтерактивних форм роботи з батьками відпрацьовувати практичні навички ефективної взаємодії з дітьми для виховання фізично розвиненої, соціально компетентної, творчої особистості.

                          Термін: жовтень, січень, квітень 2021-2022 року. Відповідальні:

 вихователь-методист, практичний психолог, вихователі.

3. Забезпечити психологічний супровід дітей з особливими потребами, надати консультативну допомогу вихователям, батькам щодо організації освітнього процесу з дітьми.

 Термін: протягом І півріччя 2021-2022 року.

Відповідальна: практичний психолог

4.Створювати умови для організації різних видів діяльності (ігрової, рухової, предметної, природничої, сенсорно-пізнавальної, мовленнєвої) для подальшого набуття дітьми дошкільного віку різних видів компетенцій.

 Термін: протягом І півріччя 2021-2022 року.

Відповідальні: вихователі груп.

4. Варіативно застосовувати ефективні інноваційні оздоровчі технології: елементи художньої гімнастики, пальчикова гімнастика, дихальна та звукова гімнастика, психогімнастика. Підвищити рухову активність, впроваджувати дозований біг, удосконалювати проведення спортивних ігор.

Термін: протягом І півріччя 2021-2022 року.

Відповідальні: вихователі груп.

3. Підвищувати рівень мовленнєвої активності, спонукаючи кожну дитину до участі в обговоренні, даючи можливість висловлювати власні думки, чергувати мовленнєві завдання з іншими видами дитячої діяльності для збереження інтересу й ініціативності дітей до навчального матеріалу заняття. Закріплювати мовленнєві вміння, набуті на заняттях, під час різних видів дитячої діяльності; Співпрацювати з батьками щодо мовленнєвого розвитку дітей: систематичного читання книжок, обговорення ілюстрацій, дотримання культури мовлення і мовного етикету.

  Термін: протягом І півріччя 2021-2022 року.

Відповідальні: вихователі груп.